Скільки Україна втратить від заборони експорту агропродукції в країни ЄС

Упродовж кількох місяців фермери країн ЄС протестували проти української агропродукції. Вони скаржилися, що дешеве українське зерно та інша продукція знижує ціни всередині країн, аграрії несуть збитки, водночас склади переповненні українською продукцією.

Зрештою вже три східноєвропейські країни оголосили про призупинення експорту українського збіжжя. Водночас Європейська Комісія незадоволена такими односторонніми діями своїх членів та вважає їх неприйнятними. Україна також зауважує, що партнери недотримують домовленостей і закликає до переговорів.

Як це вплине на український експорт та які ризики несуть заборони на ввезення та транзит української агропродукції та продовольства, читайте в нашому матеріалі.

Хто заборонив експорт українського зерна

Першою країною, яка зупинила ввезення з України зерна, стала Польща. Вона заборонить імпорт української сільгосппродукції з 19 квітня. До переліку заборонених харчів також потрапили молоко, яйця, м’ясо птиці (перелік за посиланням).

Обмеження Варшави стали найжорсткішими, адже вони також забороняють транзит збіжжя до інших країн.

Польська влада також планує провести загальну закупівлю українського зерна, яке вже є на складах та елеваторах країни.

Як наголошується, у відповідній урядовій постанові, призупинення експорту триватиме до кінця червня 2023 року.

Наступного дня уряд Угорщини також оголосив про тимчасову заборону на імпорт зерна, олійних культур та іншої аграрної продукції з України. Заборона триватиме до 30 червня. Водночас її можуть продовжити, якщо Євросоюз не вживе жодних заходів.

За словами угорського міністра сільського господарства Іштвана Надя, українське сільське господарство "працює з виробничими практиками, які більше не дозволені в ЄС", що дає йому змогу уникати зайвих витрат і експортувати на європейський ринок велику кількість м’яса птиці, яєць на додаток до зерна та олійних культур. Через це фермери Центральної Європи позбавляються можливості продавати власну продукцію, сказав він.

Пізніше в Угорщині уточнили, що транзит для української агропродукції зберігатиметься і надалі.

Далі, 17 квітня, стало відомо, що й Словаччина вирішила приєднатися до заборони ввезення українського збіжжя. Уряд країни ухвалив рішення з 19 квітня призупинити імпорт зерна та інших харчів з України. Водночас транзит українських продуктів через Словаччину буде можливий.

Окрім зернових, під обмеження потрапили гречка, коноплі, буряк, цукор, овочі, фрукти, вино, мед та інше.

Це не перше обмеження з боку Словаччини проти української агропродукції. Так, минулого тижня профільне міністерство вирішило заборонити обробку та продаж імпортованого з України зерна, а також виготовленого з нього борошна.

Нібито словаки провели аналіз 1500 тонн української пшениці і у контрольному зразку виявили пестицид, який "не дозволений в ЄС та має негативний вплив на здоров’я людини".

Хто ще може призупинити експорт українського збіжжя

Можливість запровадження заборони на імпорт українського зерна розглядають у Болгарії.

Як заявив міністр сільського господарства країни Явір Гечов, до цього спонукають вже остаточно ухвалені рішення у Польщі та Угорщині.

"Необхідно захистити й болгарські інтереси, адже коли таке обмеження вже ввели дві інші держави, є серйозний ризик накопичення великих кількостей (аграрної продукції, – ред.) у нашій країні, якщо ми не вживемо відповідних заходів", – зазначив він.

За словами болгарського урядовця, відповідне питання обговорювалося з міністрами шести європейських країн. Консультації з президентом Болгарії Руменом Радєвим щодо цього очікуються 18 квітня.

Поки що не було офіційних заяв щодо обмежень імпорту українського збіжжя з Румунії. Водночас там тривають протести місцевих аграріїв, які ставлять ультиматуми владі та закликають її заборонити ввезення зерна та іншої аграрної продукції з України.

Зокрема, румунські фермери вимагають запровадити такі обмеження з 15 червня до 15 березня 2024 року. Кажуть, що сільськогосподарський ринок країни "сильно порушений на шкоду румунським фермерам".

Аграрії зазначають, що більшість із них буде змушена закрити свої підприємства через високі витрати на вирощування сільгоспкультур. Водночас перспектива реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, "навіть за хороших умов виробництва їх не врятує".

При цьому Чехія наголосила, що поки не збирається забороняти імпорт українського зерна.

Водночас міністр сільського господарства Зденек Некула заявив, що країна посилила контроль за якістю українською продукції – поки що аналізи не виявили порушень.

Натомість у міністерстві підкреслили, що односторонні рішення Польщі, Угорщини та Словаччини суперечать правилам єдиного ринку Євросоюзу та СОТ, а ситуація, що спричиняє невдоволення фермерів низки європейських країн, потребує "якогось централізованого рішення на рівні ЄС".

Реакція України та Європейського Союзу

У Європейській Комісії обурилися рішеннями країн щодо заборони експорту та подекуди транзиту української агропродукції. Як наголошують у ЄК, торгова політика є виключною компетенцією Євросоюзу, тож односторонні дії є "неприйнятними".

Раніше очільники урядів Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини звернулися до офіційного Брюсселя з проханням обмежити кількість українського продовольства, що надходить до ЄС. Вони пропонували Євросоюзу та Всесвітній продовольчій програмі ООН знайти рішення, яке гарантує, що українське зерно не лишатиметься в ЄС, або відновити тарифи та квоти на українські товари.

Єврокомісія, зі свого боку, виступає проти відновлення тарифних квот та веде переговори з Україною та прикордонними з нею державами для врегулювання кризи.

Також ЄК виділила понад 56 млн євро як допомогу постраждалим країнам, зокрема Польщі, Болгарії та Румунії. Наразі Єврокомісія працює над другим пакетом такої підтримки. Водночас наголошує, що про його обсяг говорити зарано.

В українському Міністерстві аграрної політики заявили, що шкодують про рішення країн щодо заборони на імпорт українського зерна. У випадку Польщі, зазначається, що таке рішення суперечить попереднім домовленостям.

Міністр аграрної політики Микола Сольський вже провів переговорили з угорською стороною, цього тижня також очікуються візити до Польщі та Словаччини. Водночас новин про досягнення певних компромісів наразі немає.

Як "зернова криза" вплине на Україну

До повномасштабної війни через свої порти Україна експортувала майже 90% аграрної продукції. Після блокади та окупації українських портів Росією, шляхи експорту переорієнтувалися. Тепер половину збіжжя вивозять морем, а іншу – залізницею та автомобільними мережами через ЄС.

Якщо у 2021 році на ЄС припадало 27,7% агроекспорту з України, то вже за результатами 2022 року цей показник зріс до 55,2%. Тільки до Польщі експорт зріс з $981 млн до $2,6 млрд.

За даними Державної митної служби, експорт агропродукції з України до всіх країн світу за три місяці 2023 року склав $6,75 млрд, зокрема зернових, зернобобових, насіння та борошна – $4,05 млрд, олії, жирів та маргарину – $1,47 млрд.

Водночас експорт "аграрки" до Польщі за цей час склав $652 млн, до Угорщини – $268 млн.

Тобто на ці дві країни припало 14% всього аграрного експорту у першому кварталі 2023 року.

Втрати зростуть якщо до заборони приєднається Румунія. У 2022 році вона стала другою після Польщі за вартістю українського експорту аграрної продукції та першою за обсягами експорту зернових.

У першому кварталі цього року на Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину припадало 28% всього українського аграрного експорту, зокрема 27% – по зерну та олії.

Як приклад, призупинення експорту продукції через Польщу вже вдарило по молочній галузі України. Адже на кордоні зібралося багато машин, які пройшли українську митницю, але не можуть потрапити на територію Польщі.

Зокрема, Україна експортувала до Європи дві позиції: суху сироватку та згущене молоко, які вже почали набувати популярності в регіоні. Основним споживачем була Польща.

Як наголошують у Спілці молочних підприємств України, втрата української молочки для Європи не буде ударом, але відкриття нових ринків було суттєвою підтримкою української економіки.

Після початку повномасштабної війни Україна змушена була відправляти молочну продукцію на експорт через Європу. Звідки вона йшла у двох напрямках: безпосередньо до Європи та через Румунію, Туреччину на традиційні ринки збуту української молочної продукції – Близький Схід та Середню Азію.

Як повідомив у коментарі "БізнесЦензору" очільник Мінагрополітики Микола Сольський, "очевидно, що наступні місяці будуть для нас важкими".

"Україна виробляє багато якісної сільгосппродукції, багато зерна і може бути конкурентом будь-якій європейській країні в цій сфері. Тому це призводить до таких моментів як зараз", – зазначив він.

Крім того, на зерновому "фронті" продовжує тиснути Росія. Зокрема, 17 квітня країна-агресор вдруге заблокувала інспекції суден в територіальних водах Туреччини в межах "зернової ініціативи".

Як повідомили в Мінінфраструктури, з 10 квітня Росія в односторонньому порядку припинила реєстрацію суден, які подають українські порти для формування інспекційного плану.

Натомість росіяни формують власний план інспекцій, вибираючи кораблі на свій розсуд, що повністю суперечить умовам "зернової угоди". Зрештою, вже вдруге за 9 місяців не складено інспекційного плану і не проінспектовано жодного судна.