Не пройшло і року. Захід ввів ембарго на російський нафтовий експорт

У неділю, майже через рік після вторгнення Росії в Україну, Захід ввів практично повне ембарго на російський нафтовий експорт — головне джерело доходів Кремля. Заборона не обійшлася без виключень, головне з яких — стеля цін. До того ж, у Росії був цілий рік підготуватися та налагодити продаж нафти та нафтопродуктів в обхід санкцій.

Ембарго не зачіпає постачань Росії в треті країни, і оскільки з нього зроблені серйозні виключення, воно не призведе до різкого падіння російського експорту та стрибка цін на нафту, але обмежить ціну російської сировини та надходження в бюджет, з якого Володимир Путін фінансує вторгнення в сусідню країну, сподівається Захід.

"Я не передбачаю серйозних потрясінь", — сказав перед вступом ембарго в силу Фатіх Біроль, голова Міжнародного енергетичного агентства (IEA), на прогнози якого опираються найбільш промислово розвинуті західні країни.

За оцінками IEA, через ембарго Кремль недорахується близько одного трильйона доларів експортних доходів до 2030 року, а частка Росії на світовому енергетичному ринку скоротиться до 13% з 20%. Втрачені для Кремля ринки займуть США та країни Близького Сходу.

Нафтове ембарго заб’є останній великий пролом у санкційному паркані, який Захід вибудовує навколо Росії в надії обмежити військову машину Путіна в грошах і технологіях та допомогти Україні відбитися від агресора. Однак на відміну від фінансових та персональних санкцій, на нафтові пішов майже рік.

США, Велика Британія та союзники ще минулої весни оголосили, що відмовляються від російської нафти. Всі, крім головного імпортера — ЄС. Він надто сильно залежав від російської сировини. Тому в травні 27 країн ЄС домовилися ввести ембарго з двома відстрочками, щоб не підірвати свою і без того крихку економіку.

5 грудня ЄС відмовився від закупівель нафти, а з цієї неділі, 5 лютого, перестав купувати нафтопродукти.

З нафтового ембарго зробили виключення для постачань по трубопроводу "Дружба" — ЄС заборонив лише морський імпорт. Але головне виключення стосується як нафтового, так і нафтопродуктового ембарго. Це — стеля цін.

Навіщо потрібна стеля

Стеля — це послаблення санкцій. Її відстоювали американці, щоб не допустити обвалу російського експорту, сплеску світових цін на нафту та поглиблення головної нинішньої проблеми західної економіки — інфляції.

Справа в тому, що крім відмови купляти для себе, ЄС заборонив своїм компаніям взагалі мати справу з російською сировиною, що постачається морем будь-куди. Росія залишилася без доступу до європейських танкерів, страхування, фінансування і трейдингу, альтернативу яким швидко знайти неможливо.

Стеля ж скасовує це обмеження для сировини і продуктів, які Росія продає в треті країни дешевше за обумовлену ціну. Зараз стеля встановлена на рівні 60 доларів за барель для нафти, 100 — для дорогих нафтопродуктів, на кшталт авіакеросину та дизельного пального, і 45 — для дешевших, на кшталт мазуту.

Під виключенням підписалися члени "Великої сімки" — США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія — а також Австралія та решта членів ЄС, які до них приєдналися.

Нафтова стеля вступила в силу 5 грудня разом із європейським ембарго. Але застосовувати його поки що не довелося, оскільки російська нафта сорту Urals коштувала з тим пір дешевше.

Щоправда, Захід домовився переглядати стелю раз на два місяці та встановлювати на 5% нижче нинішньої ринкової ціни, і перший перегляд мав відбутися якраз на днях. Але США вмовили союзників відкласти це до середини березня, щоб подивитися, чим обернеться нафтопродуктове ембарго.

Чи буде пробита нафтопродуктова стеля, відразу ясно не стане. За даними Bloomberg, нинішні ціни на дизель в Європі — близько 120 доларів, що вище стелі в 100 доларів. Але ціноутворення на цьому ринку набагато заплутаніше, ніж на нафтовому, оскільки є багато різних сортів продуктів, а угоди та контракти не завжди прозорі.

У цілому на Росію припадає 15% світового ринку дизельного пального, і 80% донедавна вона постачала в Європу, за даними Goldman Sachs. До війни половину всього дизельного пального Європа імпортувала з Росії, йдеться у статистиці S&P Global. Тому відмова Європа купляти продукт в Росії призведе до перерозподілу потоків на світовому ринку, що в будь-якому разі загрожує зростанням цін і перебоями.

Як тільки накопичені запаси в Європі вичерпаються, їй доведеться замінити 500-700 тисяч барелів на добу. Всі альтернативи — за океаном, а транспортування з США, Індії чи країни Близького Сходу обійдеться дорожче, ніж із сусідньої Росії.

Росії ж перенаправити нафтопродукти буде складніше, ніж нафту, через дефіцит танкерів. До того ж, якщо Індія та Китай з радістю купляють нафту зі знижкою, то нафтопродукти вони самі виготовляють достатньо.

Голова IEA Біроль не переживає з цього приводу.

"Деякі труднощі перехідного періоду неминучі. Але світові маршрути постачань нафтопродуктів будуть активно перекроюватися, а в другій половині року планується введення в дію значних нафтопереробних потужностей", — сказав він.

Як відповість Росія

Захід впевнений, що стеля цін на нафту працює, хоча ціни на ринку нижчі встановлених нею.

Багато покупців та страхувальників на Заході відвернулися від російської нафти, навіть якщо вона продається нижче стелі, оскільки санкції — новий інструмент, і оцінити ризики угод з російською сировиною дуже складно. У результаті Росія вимушена давати знижку тим сміливим покупцям, які залишилися. У результаті її нафта має підвищений попит в Азії, включаючи Китай, а особливо — в Індії.

"Насамперед виграють країни з низьким та середнім рівнем доходів. Знижки допомагають їм захиститися від зростання цін на світовому енергетичному ринку, викликаного агресією Путіна проти України", — сказала голова мінфіна США Джанет Єллен в п’ятницю, коментуючи нову стелю цін.

"Нові обмеження зіграють дуже важливу роль в зусиллях нашої міжнародної коаліції, спрямованих на підрив можливостей Росії вести злочинну війну. Разом із фінансовими санкціями вони поставлять Путіна перед вибором: витрачати гроші на війну чи пустити їх на підтримку немічної економіки", — сказала Єллен.

За оцінками фінського дослідницького центру CREA, Росія вже втрачає близько 160 мільйонів євро в день від нафтового ембарго та стелі, а після вступу в силу ембарго на нафтопродукти в цю неділю сума щоденних втрат зросте ще на 120 мільйонів євро.

Кремль вустами речника Дмитра Пєскова називає ці розрахунки фантазією. Він обіцяє відповісти на нафтопродуктову стелю так само, як на нафтову, проти якої Путін підписав указ про контрзаходи.

Указ дивний, вважає Тетяна Мітрова з американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).

"Він просто забороняє згадувати про стелю в контрактах. Але ЄС і не вимагає включати згадку про стелю в контракти. Тому мені цей документ здається доволі безглуздим, — сказала вона. — Ще одна дивність цього указу: контрзаходи вводяться всього на 5 місяців."

"Я думаю, що це, скоріше за все, тимчасове рішення. Російська влада залишила собі простір для маневру. Можливо, цей час до літа потрібен для обкатки власних сервісів — від транспорту до страхування, після чого буде більш жорстка відповідь".